Звертаючись до кровної пам’яті нашої раси, творець долає час і простір, пов’язуючи єдиним ланцюгом віки та покоління. Так, у тексті легендарної композиції «Чорним Крилом», що завершує однойменний альбом гурту M8l8th, виданий у далекому 2004 році, використовується фрагмент пісні, яку виконує Гільдіс — дружина ярла Оттара, з історичного роману Валентина Іванова «Повісті Древніх Літ» (частина трилогії, до якої входять також «Русь початкова» та «Русь Велика»):

«На знамені Нідароса був зображений могутній ворон. На червоному полотнищі виділялися міцний дзьоб, важкі чіпкі лапи та гострі крила, які згодом запозичила для своєї емблеми одна європейська держава.

Голос Гільдіс не втратив сили, але став більш низьким. Жінка співала іншу пісню:

Я ворона вижу, он черным крылом
Махнул и поднялся над белым орлом.
Я вижу, как в небо они поднялись,
Как сыпались перья, как когти сплелись.

Орлиные крылья вороньих сильнее,
Орлиные когти вороньих острее.
И падает ворон, орел одолел.
Он сел на скалу и победу воспел.

Но ворон оправился, взмыл на скалу
И меткий удар он наносит орлу.
Ворона клюв —
Викинга меч,
Орлу он срубает
Голову с плеч.

Драккари не тягнули важких барж, і їх несло за течією. За день флотилія долала відстань, рівну двом переходам вершника, але рухалася вчетверо швидше за нього, оскільки вночі драккари не потребували відпочинку, як коні. На шістнадцяту добу «Акули» першими увійшли в гирло фіорду Нідарос.

Так пісня Ворона — Вікінга стала частиною композиції «Чорним Крилом», яка стала центральною піснею в першому альбомі M8l8th:

Солнце играет огнем на кольчугах,
И утренний воздух пронзительно чист.
Червлены щиты преградят это поле
Под шелест деревьев и ветера свист.

Деревья прикроют листвой наши спины,
Без страха мы ждем, когда же настанет
Тот миг, когда солнце взовет к нашим душам,
И ясное утро нам вечность подарит.

Проклятый небом ничтожен наш враг,
Души пустые стоят перед нами.
Вижу теперь я глаз ваших мрак,
Мрак, что скрывается в душах годами.

Взгляды полны разрушительной волей,
Смятением наполнены ваши сердца,
Тело наполнится жгучею болью,
Боль доведет это все до конца.

«Я ворона вижу, он черным крылом
Махнул и поднялся над белым орлом.
Я вижу, как в небо они поднялись,
Как сыпались перья, как когти сплелись.

Орлиные крылья вороньих сильнее,
Орлиные когти вороньих острее.
И падает ворон, орел одолел,
Он сел на скалу и победу воспел.

Но ворон оправился, взмыл на скалу
И меткий удар он наносит орлу.
Ворона клюв — воина меч,
Орлу он срубает голову с плеч.»

В объятия смерти так падает воин,
Поет свою песню, и лишь белый дым,
Стремящийся к небесным просторам,
Дымясь серебристо восходит над ним.

Он воспарит к небесным чертогам,
Где встречают отцы своих сыновей,
Оставив сгорающий мир за порогом,
Оставленный мир потухших огней.

И землю обняв на прощание воин
С небом сольется, заснет вечным сном,
И мрачный скиталец, сумрачный ворон
Очи закроет ему черным крылом!

Сплав неймовірної енергетики, віртуозного виконавського мистецтва, настільки нехарактерного для молодих команд, а головне, щирість і непохитна віра в ту філософію, що представлена на цьому альбомі, – ось основні й найприкметніші риси цього творіння Молотх, вписаного золотими літерами в історію цієї команди, а також усього чорного металу. Звичайно, можна легко помітити, що для Молотх це був дебютний альбом, оскільки на той час гурт був ще тільки в пошуку власного неповторного стилю і унікального звучання, і тому деколи трапляються інтонації, що нагадують класиків black metal, таких, як Burzum або Mayhem, але, тим не менш, тут також є особливий, ні з чим незрівняний почерк – у вокалі, музиці, текстах, який зробив Молотх одними з лідерів войовничого чорного металу, щонайменше, у Східній Європі. Ба більше, альбом «Чорним Крилом» давно вже набув статусу культу, саме тому, що став гідним продовженням блек-металічних традицій і вагомим словом у жанрі, сказаним ось уже півтора десятиліття тому.

Як уже було сказано, в альбомах M8l8th присутнє унікальне емоційне тло, пов’язане з нагнітанням атмосфери войовничості, здорової агресії, хаосу та шаленства, прорізаної в потрібних місцях срібними вістрями спокійних розмірених мелодій та чистим вокалом, що дає змогу з легкістю вирватися з повсякденних буднів, занурившись у світ ідей, у світ чистих прообразів. Картини, що змінюють одна одну, створюють захоплюючу історію, що миготять перед очима майже як сторінки епічного роману, який став відкриттям і одкровенням:

Неба сияющий лик ледяной
Зимняя ночь застелила собой,
Сжала в объятиях кристально-черных,
Вырвала душу и слилась со мной.
Сквозь мрак опять воссияет Солнце,
Чтобы править над этой Землей!

(По ту Сторону Сумерек)

«Під Падаючою Зіркою», “Запах Крові”, “Вселяючий Страх” – вогняний жар, що спалахнув на першій же композиції, не слабшає, а стає дедалі сильнішим, здіймається до небес. Впиваються і залишаються в пам’яті такі концептуальні пісні, як «Мразь» і «Чорним Крилом», особливо самобутній трек у стилі скальдичних пісень, куди майстерно вплели віршований уривок із тексту Валентина Іванова, що співала Гільдіс, дружина ярла Оттара:

«Я ворона вижу, он черным крылом
Махнул и поднялся над белым орлом…»

Альбом «Чорним Крилом» справляє сильне і незабутнє враження, немов заклинальні пісні стародавніх волхвів, подані в сучасному трактуванні, з усією артилерійською міццю важких гітар і барабанних бласт-бітів. Альбом по праву може вважатися класикою блек-металу, ставши частиною історії, частиною легенди, частиною золотого переказу білої раси про шляхетних воїнів, які відстоюють життя і честь свого роду, легенди, яка стала доступною, зокрема, і завдяки творчості видатних музикантів із гурту М8l8th.